Консультація для батьків: "Дитина і дорожний рух"
У родині не жалкують часу на те, щоб
пограти з дитиною, погуляти, навчити читати або малювати, відправити його в
спортивні секції, у всілякі кружки, але рідко знаходять п'ять хвилин в день,
півгодини в тиждень, щоб навчити дитину уникати нещасного випадку, особливо на
вулиці.
Досить вивчити "історії хвороб"
дітей, що постраждали від травм, отриманих у результаті дорожньо-транспортної
пригоди, поговорити з лікарем-хірургом або травматологом, щоб зрозуміти просту
істину - з кожних двадцяти випадків дев'ятнадцять, виявляється, типові (часто
повторюються) виникають у тих самих стандартних ситуаціях, число яких не так
уже велике. Ситуації ці можна знати, а поведінці в них — навчити. Та все ж
нещастя можна запобігти!
Головним у вихованні законослухняного
громадянина ( у тому числі і як учасника дорожнього руху) для батьків повинен
бути принцип «Роби, як я». Щоб дитина не порушувала Правила дорожнього руху,
вона зобов'язана не просто їх знати – у неї має сформуватися навичка безпечної
поведінки на дорозі. Навіть якщо ви спізнюєтеся, все ж переходьте дорогу там,
де це дозволено Правилами; у власному автомобілі дотримуйтеся швидкісного
режиму; користуйтеся ременями безпеки й не дозволяйте перебувати дітям до 12
років на передньому сидінні. Приклад батьків буде куди ефективніше, ніж сотні
разів повторені слова «не ходи на червоне світло».
Навчайте дітей умінням орієнтуватися в
дорожній ситуації, виховуйте потребу бути дисциплінованими на вулиці,
обережними й уважними! Знайте, якщо Ви порушуєте Правила дорожнього руху, ваша
дитина буде діяти так само!
Пам’ятайте, що ви стаєте учасником
дорожнього руху не на проїзній частини вулиці, а ще тротуарі. Тому
відправляючись у школу з малюком, поясніть йому, що потрібно бути уважним з
перших же кроків, виходячи з під'їзду будинку. Пройдіть із ним увесь шлях і
намагайтеся показувати найнебезпечніші ділянки на дорозі. Відзначте ті моменти,
які виникають при посадці в громадський транспорт і, особливо, при виході з
автобуса або тролейбуса.
Навчіть
своїх дітей правилам безпечного переходу проїзної частини дороги!
Разом обговорюйте найбільш безпечні шляхи
руху, щодня нагадуйте дитині: ПЕРШ НІЖ ПЕРЕЙТИ ДОРОГУ - ПЕРЕКОНАЙСЯ В БЕЗПЕЦІ!
Поясніть
дитині, що зупинити автомобіль відразу - неможливо!
Щоб правильно вибудувати процес навчання,
необхідно враховувати психологічні і вікові особливості дітей.
1.
Навичка зосередження уваги– це межа, перед якою
необхідно зупинятися, витримувати паузу, для психологічного орієнтування у
зв'язку з переходом у небезпечну зону, а також для адекватної оцінки обстановки
не тільки очима, але й думкою.
2.
Навичка спостереження –
дитина повинна бачити предмети, що оточують її, як рухливі (автомобілі, що
рухаються по дорозі) так і нерухливі (автомобілі, що стоять на узбіччі, в кущах
і т.д.), що закривають огляд проїзної частини, сприймати їх як потенційну
небезпеку.
3.
Навичка самоконтролю –
ступаючи на проїзну частину, поспіх і сум'яття необхідно залишити на тротуарі,
дотримуватись повного спокою й не відволікатися ні на що ті кілька хвилин, які
потрібні для переходу дороги.
Пам’ятайте, всі ці поради та, головне,
знання Правил дорожнього руху та поведінки на дорогах, допоможуть уникнути
небезпечних ситуацій - збережуть Ваше здоров’я та життя!