Коли починали танути
сніги й наставала тепла пора, наші предки
святкували прихід весни. Дівчата співали пісні, що називалися веснянками. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі,
щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.
Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди,
красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!
ВЕСНЯНКА
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє...
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє...
Веснянки співаються
майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та
добрий урожай. Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка»,
«ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна
місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та
веселих забав.